Завантажити реферат Історія Суховільської ЗОШ І-ІІІ ступенів
Усі ми є чи були школярами. І скільки б від тоді не минуло часу, ми подумки завжди вертаємось ан шкільні пороги. Не лише тому, що всі ми – родом з дитинства, не тому лишень, що це найкраща, найщасливіша пора життя людського. Швидше – завдяки отим першим незабутнім враженням, які нам подарувала школа. Це був перший бар’єр, перша велика сходинка до самостійного життя. Тут усе відбувалося вперше. Вперше пізнавалися радощі перемог і гіркоти розчарувань і поразок, вперше відчувалася відповідальність за щось і бажання досягнути нових висот. Все було вперше. Школа стояла і стоїть на початку всіх наших доріг, дає путівку в життя і хвилюється, вболіває за усіх своїх вихованців.
Рідна моя школа! Ми всі – твої випускники, теперішні і колишні учні – творили і творимо твою історію. Але історія школи твориться не тільки нашим поколінням. Доконечна потреба знань спонукала до цього ще наших дідів, наших попередників, які і почали писати перші сторінки величного літопису, який можна назвати „Історія Суховільської школи”.
У 2000 році минуло 50 років першого післявоєнного випуску (1954 – 1994 рр.) Суховільської середньої школи (а тепер вже Суховільської загальноосвітньої школи І – ІІІ ступенів). Проте історія освіти, її розвиток у нашому селі сягає у значно віддаленіше минуле.
Ще за часів Австро-Угорщини у Суховолі була хата-читальня, де селяни та їх діти мали можливість ознайомитися з українськими книжками, почерпнути деякі необхідні знання.
За панської Польщі в селі була п’ятирічна школа, яка розміщувалася в двох приміщеннях. З першого по п’ятий клас дітей вчило подружжя Тучанська і Ліндер. Всі предмети викладалися польською мовою, лише один раз в тиждень проводились уроки української мови.
В 1940 р.в селі було відкрито семирічну школу, діти селян одержали можливість навчатися рідною мовою. Директором школи тоді був Беззубенко О.Н.. В школі працювало 8 вчителів, направлених зі східних областей України. Перший клас вчила вчителька Поліна Кочера.
Навчання було перерване з початком війни 1941 року. Після визволення села в 1944 році відновилися заняття в 1 – 4 класах. Директором школи у той нелегкий час був Володимир Васильович Курдидик, який працював на цій посаді до зими 1946 року.
У 1946 році в село приїхала група випускників Уманського учительського інституту. Це були вчителька історії Супрун Віра Іванівна, вчитель російської мови Чемерис Люба Григорівна, вчитель початкових класів Ніколаєнко Ніна Василівна, вчителі Квач Оксана михайлівна, Кисіль Лідія Архипівна.
У післявоєнні роки в організації навчального процесу були великі труднощі – не вистачало парт, не було підручників, зошитів, чорнила, наочності, палива. Проте поступово навчання налагоджувалося. Взимку 1946 року з лав армії демобілізувався капітан Колесник Михайло Олександрович, який був призначений директором школи і працював на цій посаді до вересня 1948 року.
У 1948 році директором школи призначили Погорецьку Ганну Дмитрівну і в цей же час (у серпні 1948 року) з Бродівського педагогічного училища у школу були направлені вчителька математики Грицайків Олена Степанівна і вчителька початкових класів Баран Іванна Антонівна.
1950 рік. Директором школи призначають Квач Оксану Михайлівну, а в 1951 році Суховільську семирічну школу закінчило 18 учнів. Рік за роком кількість випускників збільшується. Так, у 1952 році школу закінчило 20 учнів, у 1953 році – 23 учні.
Навчання проводилося в трьох різних приміщеннях. Тому директор школи і вчителі добивалися будівництва нової школи. В серпні 1953 року спорудження нової школи було завершене. 1 вересня навчання розпочалося вже в новому приміщенні. У тому ж таки 1953 році в селі Суховоля було відкрито середню школу. На навчанння до неї у 8, 9, 10 класи прийшли учні із навколишніх шкіл: Гаїв, Боратина, Поникви, Черниці, Гаїв-Дітковецьких.
Першим директором Суховільської середньої школи була Квач Оксана Михайлівна, а в жовтні 1953 році її на цій посаді змінила Приймак Лариса Михайлівна.
У наступні роки керівництво школою було довірено Яремчуку Степану Олексійовичу (1963 – 1970 рр.), Павлюк Зіні Михайлівні (1970 – 1979 рр.).
З 1979 року на посаду директора було призначено Домашівець Надію Василівну, а з 2005 року посаду директора школи займає Романич Михайло Васильович.За натхненну працю директору школи Домашівець Н.В. було присвоєно звання „Відмінник народної освіти”.
Велика і простора наша Суховільська школа, надзвичайно чепурна і затишна. Увійдеш у її стіни – і відразу відчуваєш, як віє на тебе особливим домашнім теплом та затишком. Справді, ніби прийшов до себе додому. На двох шкільних поверхах зручно розташувалися 16 навчальних кабінетів, обладнаних необхідними навчальними, методичними матеріалами. Навчається зараз у нашій школі 175 учнів. багата вона на добрі справи, а ще – на творчий колектив педагогів-ентузіастів, який незважаючи на нелегкі будні сільського вчителя, економічні негаразди сьогодення вміє і створює свято душі для своїх вихованців і їхніх батьків, відроджує в них світле почуття шани до школи, людські духовні цінності, сіє мудре, добре, вічне.
У нашій школі працює 27 учителів: з них 24 мають вищу освіту, 3 – середню спеціальну. 5 учителів мають вищу категорію, з них троє звання „старший вчитель”. Є 13 учителів, які мають І кваліфікаційну категорію і 3 – ІІ категорію.
Під досвідченим, мудрим керівництвом директора школи Романича Михайла Васильовича, завуча Гуляйгродської Наталії Іванівни учительський колектив стає єдиною дружньою сім’єю. Саме завдяки мудрості, терпінню, організаторському таланту Романича М.В. кожен з учителів відчуває себе єдиною цілісною частинкою у великій шкільній сім’ї, знає, що завжди може знайти розумну, добру пораду, підтримку у колег.
У 1994 році школа відзначила свій ювілей – 40-річчя першого випуску. І зійшлися, з’їхалися до неї педагоги і колишні учні, які працювали і вчилися тут протягом чотирьох десятиріч – посивілі і ще зовсім молоді: ті, хто вже давно на заслуженому відпочинку, ті, хто ще працює. Це була не просто зустріч, а свято душі і серця, задушевна розмова рідних, близьких людей, які злетілися з усіх усюд до своєї домівки, що їх завжди чекає і виглядає.
За 52 роки існування Суховільської середньої школи з її стін вийшло у широкі простори 2 000 випускників. За цей час закінчили школу із золотими медалями ? випускників: Гарасимчук Ігор (1966 р.), Максимчук Марія (1968 р.), Крук Юлія (1984 р.), Сахнюк Людмила (1992 р.), Сахнюк Ірина (1993 р.); із срібними медалями – 2? випускники. Серед них: Павлишин Богдан (1954 р.), Сохор Віра (1954 р.), .Гарасимчук Ганна (1968 р.), Петришин Зоряна (1986 р.), Семчук Наталія, Хомик Ольга, Павлишин Оксана (1987 р.), Кудрик Лариса, Крук Галина, Рогоцька Марія (1989 р.), Домашівець Світлана, Петришин Ольга Чиж Наталія, Чиж Євгенія (1990 р.), Булишин Володимир (1991 р.), Кітор Ольга, Дзвіник Ольга (1992 р.), Булишин Андрій, Гавришків Уляна, Гром’як Наталія, Довбета Галина, Гуляйгродський Андрій (1997 р.).
Приблизно 250 випускників школи здобули вищу освіту. Так, Чиж Євген Іванович захистив звання кандидата технічних наук, а Лящук Богдан Федорович – звання кандидата географічних наук.
Суховільська середня школа дає міцні, глибокі, грунтовні знання своїм учням з усіх предметів. Підтвердження цього є те, що учні школи займають призові місця на районних предметних олімпіадах.
У 1994 році для учнів нашої школи відкрилися двері новозбудованого спортзалу, якого так довго чекали і діти, і вчителі; для будівництва якого доклав чимало зусиль весь шкільний колектив Адже багата наша школа своїми спортивними досягненнями, неодноразово кращі спортсмени школи брали участь в обласних , навіть республіканських змаганнях.
Спочатку спортивним гуртком керував Моліський Євген Йосипович. Відміні успіхи тоді демонструвала жіноча волейбольна команда, окремі спортсмени. Так, наприклад, Семчук - Чиж Люба Іванівна була чудовим легкоатлетом. Неодноразово вона ставала переможцем районних і обласних змагань, а також захищала честь області на республіканських змаганнях . Пізніше у наступні роки вже під керівництвом вчителя фізкультури Лисака Михайла Степановича честь школи а рівні області з бігу гідно захищали Парашинець М., Білецький Микола, Бліщ Оксана, Микитюк Микола, у штовхані ядра Петришин Ольга, у метані диска Домашівець Світлана. Чудові результати демонструвала легкоатлетка, природжена спортсменка Бліщ Оксана. Вона неодноразово ставала призером республіканських змагань з бігу на середній дистанції (800 м і 1500м), брала участь у всесоюзних змаганнях
Славиться Суховільська школа своїми хоровими та драматичними гуртками Драматичні і хоровий гурток були створені ще у 80-ті роки минулого століття. З роками вони удосконалювалися, зростали у творчому плані. З приходом до школи в 1958 році Булишина Євгена Броніславовича особливо активізувалася робота драматичного гуртка. Його учасниками було поставлено за весь цей час понад 100 вистав. Багато в чому завдячує цей гурток своєму керівникові, його таланту, невтомності , енергії, любові до мистецтва, театру, відмінно запалити дітей, знайти у них іскри справжньої художньої майстерності. Талант Булишина С.Б. багатогранний. Односельчани знають його не лише, як режисера , виконавця багатьох ролей, але як і чудового сценариста. Зараз у школі працює драматичний гурток «Світочі твої, Україно», керує ним Бліщ Софія Ярославівна.
Свої традиції мають хоровий і танцювальний гуртки. Костецька Ірина Семенівна довгий час була керівником танцювального гуртка. Завжди творча, енергійна, талановита, вона згуртувала навколо себе любителів цього виду мистецтва Пізніше його керівником були Ольхова В.І., Кулинець В.О.
Не припиняв своєї роботи хоровий гурток Керував ними Проказюк Я.П. Бутирська К.Т. Батенчук М.М. Капуста П.М Добрянський В.М. Жоден концерт не обходився без участі учнівського та вчительського хору. Ці колективи дарували свої пісні жителям сусідніх сіл Бродівського району
На них рівняється наша школа.
Вокальний ансамбль «Січ» - лауреат в конкурсі „Сурми звитяги”, керівник вчитель музики Добрянський М.В. Дует Каритяк В.І, Добрянський М.В І місце в конкурсі «Співоча освітянська родина»
Обласний екологічний конкурс « Птах року» І місце Чиж О, Бендюк Г.
ІІІ місце - вироби з природного матеріалу Бендюк Н
«Лелека очима дітей» номінація малюнок І місце Биць Я. І Керівник вчитель біології Крук Ю.С
Конкурс «Таланти твої, Україно» ІІ місце Громяк А. вчитель Гуляйгродський В.Я.
І місце в конкурсі туристичної пісні Вчитель Молінський Б.Є.
І місце в обласному конкурсі «Підняття на гору Лопата» Керівники : вчитель географії Молінський Б.Є і вчитель трудового навчання Гуляйгродський В.Я
В 1959 р в Суховільській школі було створено духовий оркестр Тематика виступу цього колективу була дуже різноманітна. Традиції, закладені із початків створення оркестру, збереглися і до наших днів.
Відома Суховільська школа своїми шкільними святами, тематичними вечорами, зустрічами, концертами, спортивними змаганнями. Завжди вони проводяться тут із особливою неповторністю , оригінальністю. Традиційними вже стали вечори зустрічей з випускниками свята до Дня Матері, святого Миколая, зустрічі Нового року, урочистості , присвячені дню народження Тараса Шевченка, спортивні змагання, «Козацькі забави»
Ось так, день за днем, виру шкільне життя, приносячи щось нове і цікаве, невідоме і захоплююче. Гармонійно поєднується у ньому навчання і позашкільні справи уроки і відпочинок Так твориться історія нашої школи, твориться за допомогою нових і корисних справ, твориться новими учнями і випускниками.
Школо моя рідна! Радість, сум, щемливе хвилювання огортають тебе щороку . Майже цілорічно стоїть над твоїм подвірям лункий веселий гамір. Здалека послухати Закінчується весна – і ти випускаєш своїх журавликів-випускників летіти у далекі світи, крокувати дорогами знань далі. Влітку затихає веселий гомін твоїх коридорів, у класах оселяється спокій і тиша.
Але ось осінь… і знову гамірливе птаство вирує у твоїх стінах, видзвонює, виспівує голосами дитинства, ніжності, добра і щастя.
І так рік за роком випроводжаєш своїх юних журавликів у далекі мандрівки і щороку скликаєш їх до рідного гнізда.
„Ось і все! – б’ється радісна і водночас сумна думка. Все! Прощай, школо!”
З ніжним смутком дивишся на такі знайомі великі привітні вікна, на стінгазети з кольоровими заголовками, намальовані дитичими руками.
Шкільні подруги, вчителі, світле дитинство – прощайте! Як усі чекають цього дня, чекають закінчення школи!
Чому ж завжди так щемить серце, чому зворушливий тихий смуток набігає легкою хмаркою? Жаль чудесних шкільних років – вони не повторяться ніколи. Не повернеться дитинство – відшуміло воно, відлетіло, як пташина зграйка. Прийшла юність – теж чудесна, теж крилата, а все ж таки чомусь жаль того, шо минуло і не повернеться. Треба виходити на інші дороги, назавжди залишаючи шкільний поріг. І тільки ти весь час будеш стояти, оповита зеленню дерев і привітно усміхатися своїми затишними вікнами. Ти завжди будеш нагадувати нам, що всі ми виросли у твоїх стінах, були твоїми дітьми, нагадувати про вічні цінності, про все те добре, мудре, чисте і світле, що ти нам подарувала.
Завантажити реферат Історія Суховільської ЗОШ І-ІІІ ступенів