ГАЛИНА СТОЛЯР - СИМВОЛ УКРАЇНСЬКОГО СПРОТИВУ
В усі часи часи українська земля щедро народжувала героїв. Щирі і віддані святій справі, вони вірили і боролись за те, щоб Україна стала незалежною державою. Такою була і Галина Столяр- молода українська патріотка, громадська діячка і член ОУН. Народилася 5 березня 1917 р в родині священика Теодора Столяра. Дитинство її проходило в с.Суховоля, де був парохом її дідусь Михайло Олексишин.
У наш час бережуть світлу пам'ять про Галину Столяр. У місті Броди їїї іменем названо вулицю. У Суховолі церкву Різдва Пресвятої Богородиці (колишній парафіяльний будинок, де жила родина Столярів) прикрашає меморіальна таблиця на честь героїні. А в 2020 р ЗЗСО І-ІІІ ступенів с.Суховоля присвоїли звання Галини Столяр
5 березня 2017 р. виповнилося 100 років від часу народження громадської активістки, підпільниці Організації Українських Націоналістів і в’язня більшовицьких та нацистських тюрем Галини (Олени) Столяр.
Завдяки короткому, але надзвичайно яскравому, сповненому самопожертви життю, яке було нерозривно пов’язане з Бродівщиною, Галина Столяр стала для мешканців краю на межі Галичини і Волині одним із символів українського руху спротиву окупаційним режимам кінця 1930-х – поч. 1940-х рр.
Народилась Галина у національно свідомій священичій родині: її дід по матері Михайло Олексишин та батько Теодор Столяр були настоятелями греко-католицького храму в селі Суховоля біля Бродів. Саме вони чи не найбільше доклалися до прищеплення у середовищі селян-суховільців модерної української національної ідеї. Найвідомішими вихідцями з цієї родини, крім Галини Столяр, були брат її матері Ярослав Олексишин - комендант міста Броди у часи Західно-Української Народної Республіки, пізніше - адвокат, її сестри Лідія Лугова та Марія Митрович – активістки українських емігрантських середовищ Канади та Франції, Юрій Луговий - канадський кінематографіст, за участю якого було створено багато документальних фільмів на українську тематику (зокрема, перший фільм про голодомор «Жнива розпачу», 1984 р.).
Галина Столяр навчалася в гімназії «Рідної Школи» у Львові, була членом в організаціях «Пласт», «Союз Українок» та «Просвіта», провадила активну громадську діяльність в Суховолі. У лютому 1939 р. 22-річна дівчина стала членом в ОУН. У вересні 1940 р. Галина була заарештована органами НКВС і стала підсудною на відомому львівському «Процесі 59-ти», який відбувався в січні 1941 року. Її засудили до розстрілу, але згодом вирок було замінено 10 роками ув’язнення та відправлено до тюрми в Бердичеві.
Влітку 1941 р. під час відступу Червоної армії Галині Столяр дивом вдалось врятуватись із атакованої енкаведистами тюрми. Вже незабаром Галина включилась у підпільну боротьбу з німецькими окупантами, була арештована нацистами у Львові, але зуміла втекти. Дівчина стає зв’язковою між керіництвом ОУН у Львові (Іваном Климівим - «Легендою») в Німеччиною, де вона студіювала стоматологію. Через провал підпільної сітки українських націоналістів, восени 1942 р. Галину Столяр заарештувало гестапо. Допитував дівчину відомий гестапівець Вільгельм Вірзінг. Він застосував до Галини надзвичайно жорстокі тортури, але дівчина мовчала, на зрадивши своїх побратимів по боротьбі, і померла за недокінця з’ясованих обставин 27 грудня 1942 року.
У 2000 р. одну із вулиць міста Броди названо іменем Галини Столяр.
У 2016 р. родичам Галини Столяр вдалося з’ясувати, що Галина Столяр похована на кладовищі «Parkfriedhof» у Берліні.
У зв’язку із 100-річчям народження та 75-річчям смерті героїні 2017 р. на території Бродівського району було оголошено Роком Галини Столяр.
