КРАЄЗНАВЧО-ПРОСВІТНИЦЬКА КОНФЕРЕНЦІЯ "РЕЗУЛЬТАТИ ОБСТЕЖЕННЯ ТА ФОТОФІКСАЦІЇ НАЙДАВНІШОЇ ЧАСТИНИ НЕКРОПОЛЯ СЕЛА СУХОВОЛЯ БІЛЯ БРОДІВ У 2023 Р."

https://www.youtube.com/watch?v=BgryhDmmaZA

Результати обстеження та фотофіксації

найдавнішої частини некрополя

села Суховоля біля Бродів у 2023 р.

1. Учасники проекту:

Ковальчук Василь, Микитчак Тарас, Політанська Христина, Чиж Анна – учні 9 класу Суховільського закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів імені Галини Столяр, учасники гуртка «Історичне краєзнавство» Бродівського центру дитячої та юнацької творчості.

2. Керівники:

Булишин Володимир Степанович,

вчитель географії Суховільського закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ст. ім. Галини Столяр, керівник гуртка «Історичне краєзнавство» Бродівського центру дитячої та юнацької творчості;

Романич Михайло Васильович,

директор Суховільського закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ст. ім. Галини Столяр, вчитель історії.

3. Доповідач:

Ковальчук Василь,

учень 9 класу Суховільського закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів імені Галини Столяр, учасник гуртка «Історичне краєзнавство» Бродівського центру дитячої та юнацької творчості

Ідея виділення меж, обстеження та фотофіксація об’єктів найдавнішої частини некрополя села Суховоля Бродівської міської територіальної громади виникла влітку 2023 року. Одразу після початку 2023-24 навчального року почалося оформлення і реалізація проєкту, за що взялася група дев’ятикласників Суховільського закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ст. ім. Галини Столяр, які одночасно є учасниками гуртка «Історичне краєзнавство» Бродівського центру дитячої та юнацької творчості (Ковальчук Василь, Микитчак Тарас, Політанська Христина, Чиж Анна) під керівництвом вчителя географії та керівника зазначеного гуртка Булишина Володимира Степановича та директора Суховільського ЗЗСО, вчителя історії Романича Михайла Васильовича.

Вибір саме цієї теми був обумовлений тим, що Суховільський цвинтар, як і кладовища абсолютної більшості сіл України, дотепер перебував і ще, напевно, довго перебуватиме поза сферами першочергових інтересів науковців. У той же час природні чинники та людська діяльність призводять до постійної руйнації місць старих поховань, надгробків та інших пам’ятних знаків кладовища, а, відповідно, - до втрати важливих джерел історичної пам’яті.

Таким чином, метою проєкту стало привернення уваги до проблематики давніх місць поховань у сільських поселеннях шляхом обстеження та фотофіксації найдавнішої частини некрополя села Суховоля та публікації результатів цих робіт.

Загалом протягом вересня та першої декади жовтня було здійснено три виходи на територію цвинтаря, під час яких було:

а) виділено три блоки Суховільського кладовища (за часом поховань) і встановлено межі найдавнішої його частини;

б) досліджено місце, де у 1745 – 1944 роках [6, 44] стояла дерев’яна церква Різдва Пресвятої Богородиці;

в) обстежено найдавнішу частину некрополя з метою виявлення найдавніших поховань та найцікавіших пам’ятних знаків;

г) проведено вибіркову фотофіксацію найцікавіших об’єктів та загальних планів цвинтаря.

З отриманого матеріалу було зроблено висновок, що найдавніший осередок сучасного Суховільського некрополя виник навколо церкви Різдва Пресвятої Богородиці (фото 1 [2, 263]), яка, за наявною на теперішній час інформацією, була споруджена (чи/і освячена - ?) 1745 року [6, 44] і перше схематичне (але, очевидно, наближене до реалій) зображення якої маємо на так званій карті фон Міґа [див. напр.: 1].

Станом на 2023 рік, не зважаючи на наявність значної кількості пізніших поховань і надгробків, можна чітко прослідкувати межі найдавнішої частини цвинтаря. Основна маса поховань тут була зроблена до середини ХХ ст., коли він ще був цвинтарем навколо церкви. На зображенні з ресурсу «Google Maps» – це південно-східна («нерегулярна») частина сучасного кладовища (фото 3).

Очевидно, що більшість поховань тут у минулому були позначені невисокими земляними насипами і дерев’яними хрестами, що були знищені під дією, перш за все, природних чинників.

Найдавніші збережені пам’ятники із відносно довговічного матеріалу -пісковика на Суховільському цвинтарі з’явились, скоріше за все, у середині ХІХ ст. (фото 6). Хоча, можна допустити, що ідентифікувати давніші надгробки вдасться після їх детальнішого вивчення.

Але природні процеси, головно – вивітрювання та ріст деревної рослинності (великі дерева на цвинтарі було знищено вже у ХХІ ст. (фото 15)), спричинили до доволі значних руйнувань пісковикових пам’ятників. До значних змін на кладовищі призводить також і діяльність людей: нові поховання, ремонт та заміна надгробків тощо (фото 8-14).

Команда проєкту, в основному через брак часового ресурсу, на разі не ставила перед собою завдання вивчення наявної літератури щодо методології подібних досліджень (хоча ознайомлена із працями місцевих науковців із цієї тематики [наприклад: 3; 4; 5], детальної фотофіксації усіх надгробків та пам’ятних знаків цвинтаря чи відчитку давніх текстів. Однак, все це цілком може бути зроблено у майбутньому.

На цьому ж етапі учасники проєкту прийшли до таких висновків:

1. Через постійні зміни, існує потреба у подальшому глибшому вивченні і фотофіксації об’єктів Суховільського некрополя загалом і його найдавнішої частини зокрема (як і об’єктів інших кладовищ).
2. Протягом наступних кількох років варто провести детальну фотофіксацію усіх пам’ятників найдавнішої частини Суховільського цвинтаря та текстів на них.
3. У перспективі також можуть бути започатковані проєкти щодо вивчення життєвих шляхів окремих осіб, які поховані на цвинтарі: парохів села, зокрема – Михайла Олексишина (діда по матері Галини Столяр, чиє ім’я носить Суховільський заклад загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів), заможного господаря із сусіднього Залісся Андрія Назаревича (фото 5), представників Суховільських родин Тимусів (фото 6), Рогоцьких, Гуляйгродських та інших.
4. Існує потреба у створенні та наповненні через засоби інтернету (як варіант – у соціальній мережі «Facebook») тематичної сторінки, присвяченої історії та природі села Суховоля, де викладатимуться відповідні тексти та зображення, зокрема – результати цього проєкту та інших досліджень.
5. Обстеження та фотофіксацію усіх наявних цвинтарів на сьогодні нереально здійснити силами науковців. Так чи інакше, але частину роботи доведеться зробити краєзнавцям-волонтерам. Тому, на нашу думку, доцільно було б звернутися до науковців відповідних напрямків щодо розробки та популяризації ними методики подібних робіт з вивчення та фотофіксації старих некрополів.

Фото (сучасні – вересень-жовтень 2023 р.):

1. Дерев’яна церква Різдва Пресвятої Богородиці (1745-1944 рр.) [2, 263].
2. Фрагмент карти фон Міґа (1779-1783 рр.) [1].
3. Вид Суховільського некрополя зверху. Фрагмент із ресурсу «Google Maps».
4. Один із найоригінальніших надгробків Суховільського цвинтаря: босого хлопчика з батіжком в руках обіймає жінка у образі святої Анни з написом: «Тут спочивають Павлусь і Анна Нечуйвітер…». Початок ХХ ст.
5. Гробівець Андрія Назаревича (1837-1910).
6. Надгробок одного із представників родини Тимусів із зазначенням дати смерті: «…дня 5 марта 1852 р….».
7. Група поховань священиків та представників їхніх родин з орієнтацією «головою на схід». У центрі – гробівець родини Олексишиних, де поховані мати, дід та бабуся Галини Столяр.
   14. Зразки поруйнованих скульптур Суховільського цвинтаря.

15. Залишки одного із великих дерев.

1. 27. Види Суховільського некрополя.

29. 29. Моменти виконання проекту.
30. Вид на цвинтар із одного з Суховільських горбів.

Джерела та література:

1. Австрійська військова карта західної України 1779-1783 років [Електронний ресурс] – Режим доступу: https://volochysk.com.ua/archives/1770 (Останнє відвідування: 10.10.2023).
2. Броди і Брідщина. Історично-мемуарний збірник / Ред. Чумак Я. - Торонто, Онтаріо: Наукове Товариство ім. Шевченка, 1988.
3. Зварич Т., Корчак А. Скульптура та епіграфіка цвинтарів в селах Накваша та Тетильківці на Брідщині середини ХІХ — початку ХХ століття. — Броди : Бродівський історико-краєзнавчий музей, 2011.
4. Корчак А. Цвинтарі Бродівського району: загальна інформація щодо вивчення їх історії, скульптури та епіграфіки // Бродівщина — край на межі Галичини й Волині. Вип. 5: матеріали шостої краєзнавчої конференції, присвяченої Міжнародному дню пам'яток історії та культури 20 квітня 2012 р / Стрільчук В., Корчак А., Ковальчук Г., Ханакова Н., Гілевич Т., Ульянов В. — Броди : Бродівський історико-краєзнавчий музей, 2012. — С. 81—98.
5. Корчак А., Зварич Т. Скульптура та епіграфіка цвинтаря у селі Підгірці на Брідщині // Пліснеські старожитності. Випю. 2. – Львів: Растр-7, 2017 – С. 206-217.
6. Романич В. Церковне життя Суховолі в австрійський період // «Брідщина – край на межі Галичини й Волині». Збірник 9. (Матеріали десятої краєзнавчої конференції). – Броди, 1916. – С. 44-45.